уломитися

ВТОРГА́ТИСЯ у що (про ворогів, завойовників — силою проникати в країну, місто і т. ін.), ВДИРА́ТИСЯ (УДИРА́ТИСЯ), ВРИВА́ТИСЯ (УРИВА́ТИСЯ), ВЛО́МЛЮВАТИСЯ (УЛО́МЛЮВАТИСЯ). — Док.: вто́ргнутися, вде́ртися (уде́ртися), ввірва́тися (увірва́тися), вломи́тися (уломи́тися). Нічого, каже він, — це вже вдев'яте за історію Франції вороги вторгаються в Париж (О. Іваненко); Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (І. Франко); В давнину, коли Кучменським шляхом вривались на Поділля татари, в цих болотах знаходили порятунок околишні села (М. Стельмах); Уломився (Батий) у твої Золоті ворота (Києве) (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. уломитися — уломи́тися 1 дієслово доконаного виду зламатися розм. уломи́тися 2 дієслово доконаного виду вдертися, увірватися  Орфографічний словник української мови
2. уломитися — УЛОМИ́ТИСЯ¹ (ВЛОМИ́ТИСЯ), о́миться; мн. уло́мляться; док., розм. Поламатися, зламатися. – Як їхали через наше село з цеглою на церкву, дак вісь йому [возові] вломилась (Ганна Барвінок); Гілочка під Івасем уломилася...  Словник української мови у 20 томах
3. уломитися — I (вломитися), -омиться; мн. уломляться; док., розм. Поламатися, зламатися. II див. вломитися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уломитися — УЛОМИ́ТИСЯ¹ (ВЛОМИ́ТИСЯ), о́миться; мн. уло́мляться; док., розм. Поламатися, зламатися. — Як їхали через наше село з цеглою на церкву, дак вісь йому [возові] вломилась (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
5. уломитися — Уломитися, -млюся, -мишся гл. 1) Отломаться. 2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. н. п. Вісь йому вломилась Г. Барв. 177.  Словник української мови Грінченка