улій

У́ЛІЙ, у́лія, ч., діал. Вулик.

Восени.. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр., V, 1951, 368);

Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли. Веселі, жваві, з бринінням, немов рої летіли в улій (Коцюб., II, 1955, 189).

Значення в інших словниках

1. улій — див. вулик  Словник синонімів Вусика
2. улій — див. улик  Словник чужослів Павло Штепа
3. улій — улія, ч., діал. Вулик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улій — У́ЛІЙ див. ву́лій.  Словник української мови у 20 томах