умивальник

УМИВА́ЛЬНИК (ВМИВА́ЛЬНИК), а, ч. Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання.

В ній [хаті] два вікна,.. два столи, шафа, комода, умивальник (Л. Укр., V, 1956, 208);

Висів коло дверей в їдальні.. великий бляшаний умивальник, завжди повний води (Крот., Сини.., 1948, 53);

Люда вмивалася біля мідного позеленілого вмивальника, в якому треба було натиснути знизу на чопик, щоб полилася вода (Перв., Дикий мед, 1963, 452).

Значення в інших словниках

1. умивальник — умива́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. умивальник — див. умивальниця  Словник церковно-обрядової термінології
3. умивальник — Мийниця  Словник чужослів Павло Штепа
4. умивальник — УМИВА́ЛЬНИК (ВМИВА́ЛЬНИК), а, ч. Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання. В ній [хаті] два вікна, .. два столи, шафа, комода, умивальник (Леся Українка); Висів коло дверей в їдальні ..  Словник української мови у 20 томах
5. умивальник — (вмивальник), -а, ч. Раковина з краном або спеціальна висяча посудина з краном, носиком і т. ін., яка служить для вмивання.  Великий тлумачний словник сучасної мови