умилений
УМИ́ЛЕНИЙ (ВМИ́ЛЕНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до уми́лити.
2. у знач. прикм. Який дужо спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня).
До гетьмана на вмиленому коні підскочив джура (Ле, Наливайко, 1957, 92).
Словник української мови (СУМ-11)