умилений

уми́лений

(вмилений), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умилити.

2》 у знач. прикм.Який дуже спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня).

Значення в інших словниках

1. умилений — уми́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. умилений — УМИ́ЛЕНИЙ (ВМИ́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уми́лити. 2. у знач. прикм. Який дуже спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня). До гетьмана на вмиленому коні підскочив джура (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. умилений — УМИ́ЛЕНИЙ (ВМИ́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уми́лити. 2. у знач. прикм. Який дужо спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня). До гетьмана на вмиленому коні підскочив джура (Ле, Наливайко, 1957, 92).  Словник української мови в 11 томах