умовивід
УМОВИ́ВІД, воду, ч. Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження.
Висновки, здобуті в результаті абстрактних умовиводів, ще не можна вважати остаточною істиною (Нар. тв. та етн.. 3, 1961, 21);
// Результат такої дії; висновок.
Наші відчуття, уявлення, поняття, умовиводи є образом зовнішнього світу (Талант.., 1958, 49).
Словник української мови (СУМ-11)