умовивід
УМОВИ́ВІД, воду, ч.
1. Розумова дія на основі властивих індивідуальній свідомості норм висновків, які значною мірою збігаються з правилами і законами логіки;
// Логічна дія, за допомогою якої з одного або частіше кількох суджень виводиться нове судження.
Висновки, здобуті в результаті абстрактних умовиводів, ще не можна вважати остаточною істиною (із журн.).
2. Результат такої дії; висновок.
Наші відчуття, уявлення, поняття, умовиводи є образом зовнішнього світу (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)