умочений
УМО́ЧЕНИЙ¹ (ВМО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умочи́ти¹.
*У порівн. Червоні, як у кров умочені, черешні полум’ям горіли на сонці (Коцюб., І, 1955, 57).
УМО́ЧЕНИЙ² див. вмо́чений¹.
Словник української мови (СУМ-11)УМО́ЧЕНИЙ¹ (ВМО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умочи́ти¹.
*У порівн. Червоні, як у кров умочені, черешні полум’ям горіли на сонці (Коцюб., І, 1955, 57).
УМО́ЧЕНИЙ² див. вмо́чений¹.
Словник української мови (СУМ-11)