умочати

УМОЧА́ТИ¹ (ВМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш і УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЧИ́ТИ (ВМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати.

— Узяв умочив перо та й розчеркнувся: Яків Карпович Бородай (Мирний, І, 1954, 202);

Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (Стар., Вибр., 1959, 7);

У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (Коцюб., II, 1955, 92);

Я вертався лісом тим з розвідки, У криницю умочив рукав (Нех., Під.. зорею, 1950, 90).

◊ І ло́жки не вмочи́ти — не доторкнутися до страви; нічого не з’їсти.

Василь їсть через силу, Ганна й ложки не вмочила, стара мати на обід і не глянула (Н.-Лев., І, 1956, 90);

Умочи́ти ру́ки — те саме, що Нагрі́ти ру́ки ( див. нагріва́ти).

Матвій Гура не сміявся, бо знав: Гузир лізе туди, де можна вмочити руки… (Чорн., Пісні.., 1958, 66).

УМОЧА́ТИ² див. вмоча́ти¹.

Значення в інших словниках

1. умочати — умоча́ти 1 дієслово недоконаного виду змочувати умоча́ти 2 дієслово недоконаного виду занурювати  Орфографічний словник української мови
2. умочати — Замочувати, змочувати; ід. ВМОЧИТИ РУКИ, нагріти руки.  Словник синонімів Караванського
3. умочати — УМОЧА́ТИ¹ (ВМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш, УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЧИ́ТИ (ВМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати.  Словник української мови у 20 томах
4. умочати — I (вмочати), -аю, -аєш і умочувати (вмочувати), -ую, -уєш, недок., умочити (вмочити), -очу, -очиш, док., перех. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати. II див. вмочати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. умочати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...  Словник синонімів української мови
6. умочати — Умоча́ти, -ча́ю, -ча́єш; умочи́ти, умочу́, умо́чиш, умо́чать; умо́чений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)