умочати —
умоча́ти 1 дієслово недоконаного виду змочувати умоча́ти 2 дієслово недоконаного виду занурювати
Орфографічний словник української мови
умочати —
УМОЧА́ТИ¹ (ВМОЧА́ТИ), а́ю, а́єш, УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЧИ́ТИ (ВМОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати.
Словник української мови у 20 томах
умочати —
I (вмочати), -аю, -аєш і умочувати (вмочувати), -ую, -уєш, недок., умочити (вмочити), -очу, -очиш, док., перех. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати. II див. вмочати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
умочати —
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...
Словник синонімів української мови