унікат
УНІКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що у́нікум.
Що житіє св. Володимира в перекладі на народну мову в XVII в. не було унікатом, на се маємо доказ (Фр., XVI, 1955, 322);
Виходив він з цього будинку, з квартири на третьому поверсі, великої професорської квартири з багатьма кімнатами, які всі загачені були книжками,.. унікатами (Загреб., Диво, 1968, 125).
Словник української мови (СУМ-11)