упадатися
УПАДА́ТИСЯ (ВПАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПА́СТИСЯ (ВПА́СТИСЯ), упаду́ся, упаде́шся, док., розм., рідко.
1. Попадатися кому-небудь.
[Андрій:] Добрий ти чоловік, Йосипе, тілько не впадайся тобі в руки: живцем облупиш! (Кроп., І, 1958, 458).
2. безос. Випадати, доводитися, траплятися.
— А чи упадеться нам цієї пшениці хоч покуштувати? Пан продасть усю пшеницю… (Л. Янов., І, 1959, 423).
Словник української мови (СУМ-11)