упадатися
УПАДА́ТИСЯ (ВПАДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПА́СТИСЯ (ВПА́СТИСЯ), упаду́ся, упаде́шся, док., розм., рідко.
1. Попадатися кому-небудь.
[Андрій:] Добрий ти чоловік, Йосипе, тілько не впадайся тобі в руки: живцем облупиш! (М. Кропивницький);
// Потрапляти куди-небудь.
Так Триюда упався у капкан. І відтоді був прикований до млина (з наук.-попул. літ.).
2. безос. Випадати, доводитися, траплятися.
– А чи упадеться нам цієї пшениці хоч покуштувати? Пан продасть усю пшеницю... (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)