упарюватися

УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., рідко, УПА́РИТИСЯ (ВПА́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.

1. Розм’якшуватися, доходити до готовності під дією пари, окропу (перев. про страву).

2. розм. Покриватися потом від тяжкої роботи, надмірного напруження, спеки і т. ін.

— Геть-чисто впарився, сину, — жалівся він Цигулі. —— Коли ж мало не всю худобу звели (Головко, II, 1957, 331);

Найдьонов упарився. Важкий кулемет, важкі з водою чоботи і такий навальний біг (Ле, Мої листи, 1945, 143);

— Ти б, Степане, свитку зняв, бо пече немилосердно, упаришся. Піт градом котиться… (Кочура, Зол. грамота, 1960, 213).

Значення в інших словниках

1. упарюватися — упа́рюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. упарюватися — УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., рідко, УПА́РИТИСЯ (ВПА́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. 1. Пас. до упа́рювати 1. Соки буряків і моркви змішують у рівних пропорціях, наливають у банку, яку щільно закривають, зверху обмазавши тістом...  Словник української мови у 20 томах
3. упарюватися — (впарюватися), -ююся, -юєшся, недок., рідко, упаритися (впаритися), -рюся, -ришся, док. 1》 Розм'якшуватися, доходити до готовності під дією пари. 2》 розм. Покриватися потом від надмірної роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упарюватися — ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПРІ́ТИ розм., УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ) розм., ЗОПРІВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови