упарюватися

УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., рідко, УПА́РИТИСЯ (ВПА́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.

1. Пас. до упа́рювати 1.

Соки буряків і моркви змішують у рівних пропорціях, наливають у банку, яку щільно закривають, зверху обмазавши тістом, і ставлять в піч упарюватися (з Інтернету);

М'ясо упарилось.

2. розм. Покриватися потом від тяжкої роботи, надмірного напруження, спеки і т. ін.

– Геть-чисто впарився, сину, – жалівся він Цигулі. – Коли ж мало не всю худобу звели (А. Головко);

Найдьонов упарився. Важкий кулемет, важкі з водою чоботи і такий навальний біг (Іван Ле);

– Ти б, Степане, свитку зняв, бо пече немилосердно, упаришся. Піт градом котиться... (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. упарюватися — упа́рюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. упарюватися — (впарюватися), -ююся, -юєшся, недок., рідко, упаритися (впаритися), -рюся, -ришся, док. 1》 Розм'якшуватися, доходити до готовності під дією пари. 2》 розм. Покриватися потом від надмірної роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. упарюватися — ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПРІ́ТИ розм., УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ) розм., ЗОПРІВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
4. упарюватися — УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., рідко, УПА́РИТИСЯ (ВПА́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. 1. Розм’якшуватися, доходити до готовності під дією пари, окропу (перев. про страву). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах