уперізуватися
УПЕРІ́ЗУВАТИСЯ (ВПЕРІ́ЗУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПЕРЕЗА́ТИСЯ (ВПЕРЕЗА́ТИСЯ), ежу́ся, е́жешся, док. Перев’язувати, затягувати себе по талії, стегнах поясом або чимсь іншим.
Майстер Никифір уриває роботу, уперізується і теж бере свічечку в руки (Черемш., Тв., 1960, 89);
А Оляна гарно вбралась, Завинулась, вперезалась І пустилась до села… (Рудан., Тв., 1959, 50);
Чом писаря не любить? Писар буде паном: Обується в личаки, Впережеться валом (Україна.., І, 1960, 88).
Словник української мови (СУМ-11)