уперіщити

УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ), щу, щиш, док., розм.

1. перех. Сильно ударити когось, по чомусь.

Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що.. бич одскочив (Н.-Лев., II, 1956, 185);

Прибіг Хома.. і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Тют., Вир, 1964, 332).

2. неперех. Піти, полити з силою (про дощ).

Серед жита уперіщив дощ, рівний, густий. Григор спинив коней, заліз під воза (Гуц., Скупана..; 1965, 20);

Дощ, як несподівано вперіщив, так швидко й перестав (Збан., Переджнив’я, 1960, 61).

Значення в інших словниках

1. уперіщити — упері́щити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уперіщити — див. вдарити; лити  Словник синонімів Вусика
3. уперіщити — УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ), щу, щиш, док., розм. 1. кого, що. Сильно ударити когось, щось, по чомусь. Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що .. бич одскочив (І. Нечуй-Левицький); Прибіг Хома ..  Словник української мови у 20 томах
4. уперіщити — (вперіщити), -щу, -щиш, док., розм. 1》 перех. Сильно ударити когось, по чомусь. 2》 неперех. Піти, полити з силою (про дощ).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уперіщити — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм.  Словник синонімів української мови
6. уперіщити — Уперіщити, -щу, -щиш гл. Сильно стегнуть, ударить.  Словник української мови Грінченка