уповільнення

УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упові́льнити.

Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (Рильський, IX, 1962, 227);

Гальма необхідні для уповільнення руху автомобіля, а в разі потреби для швидкої його зупинки (Автомоб., 1957, 6).

Значення в інших словниках

1. уповільнення — упові́льнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. уповільнення — УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упові́льнити. Однакові початки рядків (анафори) – один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (М.  Словник української мови у 20 томах
3. уповільнення — (вповільнення), -я, с. Дія за знач. уповільнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови