1. Словник української мови в 11 томах

уповільнення

УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упові́льнити.

Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (Рильський, IX, 1962, 227);

Гальма необхідні для уповільнення руху автомобіля, а в разі потреби для швидкої його зупинки (Автомоб., 1957, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уповільнення — упові́льнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уповільнення — УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упові́льнити. Однакові початки рядків (анафори) – один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (М. Словник української мови у 20 томах
  3. уповільнення — (вповільнення), -я, с. Дія за знач. уповільнити. Великий тлумачний словник сучасної мови