1. Словник української мови в 11 томах

уповільнений

УПОВІ́ЛЬНЕНИЙ (ВПОВІ́ЛЬНЕНИЙ), а, е. Зі зменшеною швидкістю; повільніший, ніж звичайно.

Раптом почувся страшенний гуркіт, яхта похитнулася, потім знову випрямилася і пішла уповільненим ходом (Собко, Скеля.., 1961, 64);

Він ступив уперед непевним, уповільненим кроком (Грим., Син.., 1950,181);

Крім троянівців, що виділялися своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі манилівці (Тют., Вир, 1964, 170);

Ставились міни електричні і хімічні, раптової і уповільненої дії (Шер., В партиз. загонах, 1947, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уповільнений — упові́льнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уповільнений — УПОВІ́ЛЬНЕНИЙ (ВПОВІ́ЛЬНЕНИЙ), а, е. Зі зменшеною швидкістю; повільніший, ніж звичайно. Раптом почувся страшенний гуркіт, яхта похитнулася, потім знову випрямилася і пішла уповільненим ходом (В. Собко); Він ступив уперед непевним, уповільненим кроком (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. уповільнений — (вповільнений), -а, -е. Зі зменшеною швидкістю; повільніший, ніж звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уповільнений — ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови