уповільнення

УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с.

Дія за знач. упові́льнити.

Однакові початки рядків (анафори) – один із звичайних засобів творців дум. Таким самим звичним засобом є і ретардація, навмисне уповільнення розповіді (М. Рильський);

Гальма необхідні для вповільнення руху автомобіля, а в разі потреби для швидкої його зупинки (з навч. літ.);

Встановлено, що при різкому уповільненні течії води може посилюватися міграція мінеральних сполук .. з донних відкладень (з наук.-попул. літ.);

У 2001 р., через уповільнення девальвації та темпів росту пропозиції грошей, інфляція споживчого ринку становила 13,2% (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уповільнення — упові́льнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уповільнення — (вповільнення), -я, с. Дія за знач. уповільнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уповільнення — УПОВІ́ЛЬНЕННЯ (ВПОВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упові́льнити. Однакові початки рядків (анафори) — один із звичайних засобів творців дум. Словник української мови в 11 томах