упокоюватися

УПОКО́ЮВАТИСЯ (ВПОКО́ЮВАТИСЯ), о́ююся, о́юєшся, недок., УПОКО́ЇТИСЯ (ВПОКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., заст.

1. Віддаватися повному спокою, відпочинку;

// Заспокоюватися.

Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Мирний, II, 1954, 253).

2. Умирати.

Я ж кажу, що якби устав хто-небудь з дідів наших, що годів сімдесят як упокоївся, то і не пізнав би.., не розібрав би, де город самий (Кв.-Осн., II, 1956, 309);

Упокоївся кандидат на кошового Запорозької Січі від кулі з власного його нагана (Вишня, І, 1956, 274).

Значення в інших словниках

1. упокоюватися — упоко́юватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упокоюватися — УПОКО́ЮВАТИСЯ (ВПОКО́ЮВАТИСЯ), о́ююся, о́юєшся, недок., УПОКО́ЇТИСЯ (ВПОКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., заст. 1. Віддаватися повному спокою, відпочинку; // Заспокоюватися. Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось (Панас Мирний); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. упокоюватися — (впокоюватися), -оююся, -оюєшся, недок., упокоїтися (впокоїтися), -оюся, -оїшся, док., заст. 1》 Віддаватися повному спокою, відпочинку. || Заспокоюватися. 2》 Умирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови