упорядкованість

УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ (ВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. упорядко́ваний 2.

Структурна впорядкованість — найхарактерніша, невід’ємна властивість усякого живого утворення (Наука.., 8, 1965, 8).

Значення в інших словниках

1. упорядкованість — упорядко́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. упорядкованість — УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ (ВПОРЯДКО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. упорядко́ваний 2. Структурна впорядкованість – найхарактерніша, невід'ємна властивість усякого живого утворення (з наук.-попул. літ.); Упорядкованість історичного процесу відносна, а тому не може бути загальною (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. упорядкованість — (впорядкованість), -ності, ж. Властивість за знач. упорядкований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упорядкованість — ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.  Словник синонімів української мови