управительша
УПРАВИ́ТЕЛЬША, і, ж., заст., розм. Те саме, що управи́телька 2.
— Добру оце звістку несу в вашу хату, Ганно Хведоровно!.. Я вгадував, що ви будете щасливі за Ясем. На моє й вийшло.. Поздоровляю вас управительшею маєтності князя з Кам’яного! (Н.-Лев., І, 1956, 157);
— Управительша з дочками поїхала в гості до свого брата, а управитель поїхав кудись по ділу в фабрику (Н.-Лев., IV, 1956, 46).
Словник української мови (СУМ-11)