уран

УРА́Н, у, ч. Радіоактивний хімічний елемент.

У кінці минулого століття було виявлено, що сполуки урану випускають невидиме для ока проміння (Хімія, 9, 1956, 21);

Злото, мідь і уран здобуває рука робітнича (Сос., Щоб сади.., 1947, 58).

Значення в інших словниках

1. Уран — Ура́н іменник чоловічого роду планета  Орфографічний словник української мови
2. уран — [уран] -ну, м. (на) -н'і (хімічний елемент)  Орфоепічний словник української мови
3. уран — УРА́Н, у, ч. Радіоактивний хімічний елемент. У кінці минулого століття було виявлено, що сполуки урану випускають невидиме для ока проміння (з навч. літ.); Знайдено новий кристал техногенного походження: чорнобиліт – силікат цирконію та урану (з наук.  Словник української мови у 20 томах
4. уран — -у, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – бог неба. 2》 Сьома планета Сонячної системи, орбіта якої знаходиться між Сатурном і Нептуном. 3》 U. Радіоактивний хімічний елемент, проста речовина якого – блискучий сріблястий метал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уран — ура́н (грец. Ουρανός) 1. У давньогрецькій міфології – бог неба. 2. Сьома за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи. 3. Радіоактивний хімічний елемент, символ U, ат. н. 92; сріблясто-білий метал; належить до актиноїдів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. Уран — Сьома за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; над рідинною поверхнею простягається товстий шар атмосфери (головним чином водень і гелій), де дмуть сильні вітри; має 11 вузеньких кілець з уламків матерії, 15 супутників, магнітне поле; досліджувався космічною станцією Вояжер-2.  Універсальний словник-енциклопедія