урегулювання
УРЕГУЛЮВА́ННЯ (ВРЕГУЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. урегулюва́ти.
Зроблено перші кроки в справі обмеження гонки озброєнь. Тривають пошуки шляхів урегулювання існуючих міжнародних конфліктів між державами (Ком. Укр., 6, 1975, 38);
Врегулювання стоку Дніпра, створення каскаду великих водоймищ дозволить зрошувати на півдні України великі масиви родючих земель (Наука.., 7, 1961, 30).
Словник української мови (СУМ-11)