урегулювання
УРЕГУЛЮВА́ННЯ (ВРЕГУЛЮВА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. урегулюва́ти.
Ми, аж до фатальної години, не вірили, що війна вибухне. Не вірили, бо .. для мирного урегулювання були використані далеко не всі важелі (Б. Олійник);
Якщо використовуватимуться переваги регіонального підходу, ми зрештою побачимо зразок світової природоохоронної організації, де співіснує і взаємодіє низка регіональних природоохоронних урегулювань (з наук. літ.);
Врегулювання стоку Дніпра, створення каскаду великих водоймищ дозволить зрошувати на півдні України великі масиви родючих земель (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)