уривками
УРИ́ВКАМИ, присл. Час від часу, нерегулярно.
Сумно, що я тільки уривками довідуюсь про ваші справи (Л. Укр., V, 1956, 98);
Вчитися в цих умовах випадало лише уривками (Гончар, Таврія.., 1957, 627).
Словник української мови (СУМ-11)УРИ́ВКАМИ, присл. Час від часу, нерегулярно.
Сумно, що я тільки уривками довідуюсь про ваші справи (Л. Укр., V, 1956, 98);
Вчитися в цих умовах випадало лише уривками (Гончар, Таврія.., 1957, 627).
Словник української мови (СУМ-11)