уродження

УРО́ДЖЕННЯ (ВРО́ДЖЕННЯ), я, с., діал. Народження.

— Відставимо його.. на місце вродження і накажемо громадській власті, щоб.. мала над ним пильний догляд (Фр., IV, 1950, 44);

Гуцул від самого уродження коло сокири (Хотк., II, 1966, 354).

Значення в інших словниках

1. уродження — уро́дження іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. уродження — УРО́ДЖЕННЯ (ВРО́ДЖЕННЯ), я, с., діал. Народження. – Відставимо його .. на місце вродження і накажемо громадській власті, щоб .. мала над ним пильний догляд (І. Франко); Гуцул від самого уродження коло сокири (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. уродження — (вродження), -я, с., діал. Народження.  Великий тлумачний словник сучасної мови