урослий
УРО́СЛИЙ¹ (ВРО́СЛИЙ), а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до урости́¹.
Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (Вовчок, VI, 1956, 253).
УРО́СЛИЙ² див. вро́слий¹.
Словник української мови (СУМ-11)УРО́СЛИЙ¹ (ВРО́СЛИЙ), а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до урости́¹.
Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (Вовчок, VI, 1956, 253).
УРО́СЛИЙ² див. вро́слий¹.
Словник української мови (СУМ-11)