урядово
УРЯДО́ВО, присл., заст. Офіційно.
[Теофіл (до Руфіна урядова):] Тепер тебе питаю, хочеш взяти [персня]? [Руфін:] Мені його не треба (Л. Укр., II, 1951, 496);
Ми знали перед кінцем шкільного року, що його [Гутовського] шкільна рада перенесе або цілком звільнить зі служби; це й належалося йому за недбайливість.. Тепер.. управитель повідомив про те наш збір урядово (У. Кравч., Вибр., 1958, 376).
Словник української мови (СУМ-11)