урядовий
УРЯДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до у́ряд 1.
Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (Довж., І, 1958, 25);
Вона радить нам бути обережними, оскільки урядовим колам наш візит не до смаку (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 13);
Робітники, колгоспники та інтелігенція по праву пишаються тим, що на державному прапорі України виблискує найвища урядова нагорода — орден Леніна (Наука.., 12, 1957, 1);
— Урядових вказівок ще немає, а в моїх руках тільки твоя приватна телеграма (Ле, Міжгір’я, 1953, 11).
Урядо́ва кри́за див. кри́за.
2. заст. Стос. до уря́д³.
— Трапився Каралаєв, заможний чоловік на доброму урядовому місці.. І я зломила своє серце.., вийшла за Каралаєва (Н.-Лев., VI, 1966, 18);
Староста, крім того, був строгий в тім, що називав своєю урядовою службою (Фр., II, 1950, 150);
Я пишу тепер щось небагато. Моя урядова праця забирає у мене весь час (Коцюб., III, 1956, 256).
3. заст. Офіційний.
Скоро ми ввійшли в обруб міста, жандарм відступив від мене і, відповідно до припису, йшов о крок за мною зі строго урядовим виглядом (Фр., III, 1950, 233).
Словник української мови (СУМ-11)