урізаний
УРІ́ЗАНИЙ¹ (ВРІ́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до урі́зати¹.
Швиденько обтерла вона кров з пальчика спідничкою, затерла врізане місце землею і почала жати (Коцюб., І, 1955, 17);
Буржуазна демократія навіть в найдемократичнішій республіці являє собою урізану, наскрізь лицемірну і облудну демократію (Біогр. Леніна, 1955, 172).
УРІ́ЗАНИЙ² див. врі́заний¹.
Словник української мови (СУМ-11)