Словник української мови в 11 томах

урізаний

УРІ́ЗАНИЙ¹ (ВРІ́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до урі́зати¹.

Швиденько обтерла вона кров з пальчика спідничкою, затерла врізане місце землею і почала жати (Коцюб., І, 1955, 17);

Буржуазна демократія навіть в найдемократичнішій республіці являє собою урізану, наскрізь лицемірну і облудну демократію (Біогр. Леніна, 1955, 172).

УРІ́ЗАНИЙ² див. врі́заний¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. урізаний — урі́заний 1 дієприкметник відокремлений урі́заний 2 дієприкметник вставлений  Орфографічний словник української мови
  2. урізаний — УРІ́ЗАНИЙ¹ (ВРІ́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до урі́зати¹. Швиденько обтерла вона кров з пальчика спідничкою, затерла врізане місце землею і почала жати (М. Коцюбинський); Останнім часом права Ватикану й привілеї церковників були істотно урізані (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  3. урізаний — I (врізаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урізати I. II див. врізаний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови