усилковуватися

УСИЛКО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛКО́ВУВАТИСЯ) і УСИЛО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь.

У кухні почувся гомін, — хтось усилковувався пройти у горниці, слуга не пускала (Мирний, І, 1954, 305);

Свідка Бовкуна і справді допитувати не всиловувались (Тесл., З книги життя, 1949, 136).

Значення в інших словниках

1. усилковуватися — усилко́вуватися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. усилковуватися — УСИЛКО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛКО́ВУВАТИСЯ), УСИЛО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. усилковуватися — (всилковуватися) і усиловуватися (всиловуватися), -уюся, -уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усилковуватися — Усилковуватися, -вуюся, -єшся гл. Силиться, стараться. Не дурно ж вони так усилковувались мене випхнути. Мир. ХРВ. 387.  Словник української мови Грінченка