усипаний
УСИ́ПАНИЙ¹ (ВСИ́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уси́пати¹.
Стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирний, III, 1954, 261);
Глибоке синє небо, усипане зірками (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 71).
УСИ́ПАНИЙ² див. вси́паний¹.
Словник української мови (СУМ-11)