усиротілий УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до усироті́ти. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках усиротілий — усироті́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. до усироті́ти. Словник української мови у 20 томах усиротілий — (всиротілий), -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до усиротіти (всиротіти). Великий тлумачний словник сучасної мови