усиротілий

усироті́лий

(всиротілий), -а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до усиротіти (всиротіти).

Значення в інших словниках

1. усиротілий — усироті́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. до усироті́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. усиротілий — УСИРОТІ́ЛИЙ (ВСИРОТІ́ЛИЙ), а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до усироті́ти.  Словник української мови в 11 томах