Словник української мови в 11 томах

усмішливо

УСМІ́ШЛИВО, розм. Присл. до усмі́шливий.

Та через мить очі його усмішливо примружились (Шовк., Інженери, 1956, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. усмішливо — усмі́шливо прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. усмішливо — УСМІ́ШЛИВО, розм. Присл. до усмі́шливий. Та через мить очі його усмішливо примружились (Ю. Шовкопляс); – Закінчили роботу, заговорились, – відповідає усмішливо Василь Іванович (М. Іщенко); – Та годі вам!..  Словник української мови у 20 томах
  3. усмішливо — розм. Присл. до усмішливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови