усмішливий
УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися.
Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (Гончар, III, 1959, 41).
Словник української мови (СУМ-11)УСМІ́ШЛИВИЙ, а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися.
Черниш оглядається і не бачить уже тих знайомих, благодушних, лукаво усмішливих облич (Гончар, III, 1959, 41).
Словник української мови (СУМ-11)