усовіщатися

УСОВІЩА́ТИСЯ (ВСОВІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСОВІСТИ́ТИСЯ (ВСОВІСТИ́ТИСЯ), іщу́ся, істи́шся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися.

— Ой, синочку мій, усовістися: Кохала я тебе із малості (Чуб., V, 1874, 874).

Значення в інших словниках

1. усовіщатися — усовіща́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усовіщатися — УСОВІЩА́ТИСЯ (ВСОВІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСОВІСТИ́ТИСЯ (ВСОВІСТИ́ТИСЯ), іщу́ся, істи́шся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися. – Ой, синочку мій, усовістися: Кохала я тебе із малості (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
3. усовіщатися — (всовіщатися), -аюся, -аєшся, недок., усовіститися (всовіститися), -іщуся, -істишся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови