усолода

УСОЛО́ДА, и, ж., заст. Насолода.

Вона одразу покохала його гаряче, палко, як кохають дуже нервові особи, з усолодою й навіть муками серця (Н.-Лев., IV, 1956, 230);

Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди — і легіники радістю стріли намір Марусяка (Хотк., II, 1966, 185).

Значення в інших словниках

1. усолода — усоло́да іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. усолода — УСОЛО́ДА, и, ж., заст. Насолода. Вона одразу покохала його гаряче, палко, як кохають дуже нервові особи, з усолодою й навіть муками серця (І. Нечуй-Левицький); Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди – і легіники радістю стріли намір Марусяка (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. усолода — -и, ж., заст. Насолода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усолода — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення).  Словник синонімів української мови