усолода
УСОЛО́ДА, и, ж., заст.
Насолода.
Вона одразу покохала його гаряче, палко, як кохають дуже нервові особи, з усолодою й навіть муками серця (І. Нечуй-Левицький);
Але все те лиш прибільшувало гострість усолоди – і легіники радістю стріли намір Марусяка (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)