усталення

УСТА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. уста́лити.

При кінці своєї праці над «Кобзарем» він [М. Драгоманов] побачив, що.. нема ані перводруків [першодруків], ані автографів, ані засобів до усталення хронології Шевченкових творів (Фр., XVI, 1955, 370).

Значення в інших словниках

1. усталення — уста́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. усталення — УСТА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. уста́лити. При кінці своєї праці над “Кобзарем” він [М. Драгоманов] побачив, що .. нема ані перводруків [першодруків], ані автографів, ані засобів до усталення хронології Шевченкових творів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. усталення — -я, с. Дія за знач. усталити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усталення — Уста́лення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)