усталений

УСТА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до уста́лити.

— Я… хочу знайти в собі сили зламати ці віками усталені традиції… (Вільде, Троянди.., 1961, 126);

Характер Корнія Івановича, здавалося, вже усталений до кінця днів його, все ж помітно мінявся (Вол., Місячне срібло, 1961, 245).

2. у знач. прикм. Сталий, стійкий, який закріпився у певній формі.

Життя він прожив під знаком цього «так треба». Старий солдат, він добре знає, як багато часом ховається за цим усталеним висловом і скільки важить для людини її обов’язок (Гончар, Тронка, 1963, 66).

Значення в інших словниках

1. усталений — уста́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. усталений — Сталий, узвичаєний, г. устійнений; (лад) узаконений; (- форму) устояний.  Словник синонімів Караванського
3. усталений — УСТА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до уста́лити. – Я... хочу знайти в собі сили зламати ці віками усталені традиції... (Ірина Вільде); Характер Корнія Івановича, здавалося, вже усталений до кінця днів його, все ж помітно мінявся (І. Волошин). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
4. усталений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до усталити. 2》 у знач. прикм.Сталий, стійкий, який закріпився у певній формі; стандартний. Усталена термінологія. Усталений вираз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. усталений — УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І.  Словник синонімів української мови
6. усталений — Уста́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)