усталений
УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І. Франко); — Але ж, бачиш, задоволення окремого індивідуума не завжди збігається з узвичаєними суспільними ідеалами (Є. Гуцало); Стійкі словосполучення; Галаган зирнув на брата з почуттям давно засвоєної, закоренілої зверхності (І. Рябокляч).
Словник синонімів української мови