Сталий, узвичаєний, г. устійнений; (лад) узаконений; (- форму) устояний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
усталений —
уста́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
усталений —
УСТА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до уста́лити. – Я... хочу знайти в собі сили зламати ці віками усталені традиції... (Ірина Вільде); Характер Корнія Івановича, здавалося, вже усталений до кінця днів його, все ж помітно мінявся (І. Волошин). 2. у знач.
Словник української мови у 20 томах
усталений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до усталити. 2》 у знач. прикм.Сталий, стійкий, який закріпився у певній формі; стандартний. Усталена термінологія. Усталений вираз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
усталений —
УСТА́ЛЕНИЙ (який закріпився в певній формі), УЗВИЧА́ЄНИЙ, СТА́ЛИЙ, СТІЙКИ́Й, ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ (який міцно встановився — про щось негативне). Як відомо, Кобилянська залюбки малює тип жінки, що бунтується против усталеної традиції (І.
Словник синонімів української мови
усталений —
Уста́лений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
усталений —
УСТА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уста́лити. — Я… хочу знайти в собі сили зламати ці віками усталені традиції… (Вільде, Троянди.., 1961, 126); Характер Корнія Івановича, здавалося, вже усталений до кінця днів його, все ж помітно мінявся (Вол.
Словник української мови в 11 томах