уставати

Зводитися, підводитися, (хутко) підхоплюватися; (на ворога) повставати, підійматися; (- туман) здійматися; (- зорі) сходити; (перед зором) поставати, виникати; (в уяві) виринати, з'являтися; (з мертвих) воскресати.

Значення в інших словниках

1. уставати — устава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уставати — див. вставати  Словник синонімів Вусика
3. уставати — УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
4. уставати — (вставати), устаю, устаєш, недок., устати (встати), устану, устанеш, док. 1》 Підводитися, ставати на ноги. || Підводячись, залишати певне місце, злазити, переходити куди-небудь. Устати на коліна. 2》 Прокинувшись, підводитися з постелі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уставати — і ляга́ючи, і устаючи́. Весь час, постійно, завжди. Хвали .. Бога і лягаючи, і устаючи, а їх (рідних) шануй і кохай (Г. Квітка-Основ’яненко).  Фразеологічний словник української мови
6. уставати — ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. уставати — УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. уставати — Уставати, -таю, -єш сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Мет. 65. Ви ж було раненько встаєте. Мил. 200. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Рудч. Ск. І. 15.  Словник української мови Грінченка