уставати —
УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Леся Українка);...
Словник української мови у 20 томах
уставати —
(вставати), устаю, устаєш, недок., устати (встати), устану, устанеш, док. 1》 Підводитися, ставати на ноги. || Підводячись, залишати певне місце, злазити, переходити куди-небудь. Устати на коліна. 2》 Прокинувшись, підводитися з постелі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уставати —
і ляга́ючи, і устаючи́. Весь час, постійно, завжди. Хвали .. Бога і лягаючи, і устаючи, а їх (рідних) шануй і кохай (Г. Квітка-Основ’яненко).
Фразеологічний словник української мови
уставати —
ВІДКРИВА́ТИСЯ перев. перед ким-чим (ставати видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВСТАВА́ТИ (УСТАВА́ТИ), ВИРОСТА́ТИ, СТАВА́ТИ рідше, ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ рідше, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ рідше, РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
уставати —
УСТАВА́ТИ (ВСТАВА́ТИ), устаю́, устає́ш, недок., УСТА́ТИ (ВСТА́ТИ), уста́ну, уста́неш, док. 1. Підводитися, ставати на ноги. Який час дивиться [Лукаш] на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
уставати —
Уставати, -таю, -єш сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Мет. 65. Ви ж було раненько встаєте. Мил. 200. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Рудч. Ск. І. 15.
Словник української мови Грінченка