устидно
УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно.
— Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (Фр., II, 1950, 380).
Словник української мови (СУМ-11)УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно.
— Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (Фр., II, 1950, 380).
Словник української мови (СУМ-11)