Словник української мови в 11 томах

устромляти

УСТРОМЛЯ́ТИ див. встромля́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. устромляти — устромля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. устромляти — Всаджувати, втикати; (у воду) заглиблювати, зануряти, занурювати; встромлювати.  Словник синонімів Караванського
  3. устромляти — I встромляти, вгороджувати, всаджувати, всувати, втикати, заганяти, застромлювати, застромляти, стромляти, угороджувати, усаджувати, устромлювати, утикати, ушрикувати II див. колоти  Словник синонімів Вусика
  4. устромляти — УСТРОМЛЯ́ТИ див. встромля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. устромляти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
  6. устромляти — Устромля́ти, -мля́ю, -мля́єш; устроми́ти, -млю́, -ро́миш, -ро́млять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. устромляти — Устромляти, -ляю, -єш сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Котл. Кн. VI. 90. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Ном. № 9559.  Словник української мови Грінченка